Калькулятор спектроскопії
Спектроскопія - це розділ фізики та аналітичної хімії, що вивчає взаємодію електромагнітного випромінювання з речовиною. Основою кількісного спектрофотометричного аналізу є закон Бера-Ламберта (закон Бугера-Ламберта-Бера), який встановлює лінійну залежність між оптичною густиною (поглинанням) розчину та концентрацією речовини. Закон був сформульований П'єром Бугером (1729), Йоганом Ламбертом (1760) та Августом Бером (1852). УФ-видима спектроскопія (200-800 нм) широко використовується для визначення концентрації забарвлених та хромофорних сполук: білків (280 нм, ароматичні амінокислоти), нуклеїнових кислот (260 нм, пуринові/піримідинові основи), ферментативних реакцій (NADH 340 нм), аналізу домішок у фармпрепаратах. Інфрачервона спектроскопія (ІЧ, 2.5-25 мкм) характеризує функціональні групи органічних молекул. Раманівська спектроскопія виявляє симетричні коливання, недоступні для ІЧ. Атомно-абсорбційна спектроскопія (ААС) визначає концентрацію металів (ppm рівні). Флуоресцентна спектроскопія має дуже високу чутливість завдяки вимірюванню емісії світла. Оптична густина A (absorbance) пов'язана з пропусканням T (transmittance): A = -log₁₀(T) = -log₁₀(I/I₀). Коефіцієнт молярної екстинкції ε характеризує здатність речовини поглинати світло на певній довжині хвилі. Наш калькулятор дозволяє обчислювати концентрацію, оптичну густину, пропускання за законом Бера-Ламберта для спектрофотометричного аналізу.
Калькулятор спектроскопії
Концентрація за законом Бера-Ламберта
Основні формули спектроскопії
Закон Бера-Ламберта
де:
A - оптична густина (absorbance, безрозмірна)
ε - коефіцієнт молярної екстинкції (М⁻¹·см⁻¹ або л·моль⁻¹·см⁻¹)
c - концентрація (М або моль/л)
l - товщина кювети, довжина оптичного шляху (см)
Концентрація: c = A / (ε · l)
Пропускання та оптична густина
T% = (I / I₀) × 100%
A = -log₁₀(T) = -log₁₀(I/I₀) = log₁₀(I₀/I)
T = 10-A
де:
T - пропускання (transmittance, від 0 до 1)
I₀ - інтенсивність падаючого світла
I - інтенсивність пропущеного світла
Концентрація нуклеїнових кислот
одноланцюгова ДНК (ssDNA): c (мкг/мл) = A₂₆₀ × 33 × фактор розведення
РНК (RNA): c (мкг/мл) = A₂₆₀ × 40 × фактор розведення
Чистота:
ДНК: A₂₆₀/A₂₈₀ = 1.8 (чиста)
РНК: A₂₆₀/A₂₈₀ = 2.0 (чиста)
Забруднення білком: A₂₆₀/A₂₈₀ < 1.8
Концентрація білка за поглинанням при 280 нм
ε₂₈₀ можна розрахувати за вмістом Trp та Tyr:
ε₂₈₀ = n(Trp) × 5500 + n(Tyr) × 1490
де n - кількість залишків амінокислот у білку
Розведення
A₁ × V₁ = A₂ × V₂
Фактор розведення: DF = V₂ / V₁ = A₁ / A₂
Об'єм розчинника: Vрозчинник = V₂ - V₁
Адитивність оптичної густини
Для багатокомпонентного аналізу при різних довжинах хвиль
Застосування спектроскопії
Біохімія та молекулярна біологія
- Визначення концентрації білка - A₂₈₀ (ароматичні амінокислоти), методи Бредфорда, Лоурі, BCA
- Кількісна оцінка нуклеїнових кислот - ДНК/РНК при 260 нм, чистота A₂₆₀/A₂₈₀
- Ферментативна кінетика - спостереження за NADH (340 нм), субстратами, продуктами
- Денатурація білків - зміна спектру при розгортанні
Аналітична хімія
- Кількісний аналіз - визначення концентрації іонів (Fe³⁺, Cu²⁺, комплекси)
- Фармацевтичний аналіз - визначення вмісту діючої речовини, домішок
- Екологічний моніторинг - нітрати, фосфати, важкі метали у воді
- Харчова промисловість - барвники, консерванти, вітаміни
ІЧ-спектроскопія
- Ідентифікація функціональних груп - O-H (3200-3600), C=O (1650-1750), N-H, C-H
- Структурний аналіз органічних сполук - "відбиток пальця" молекули
- Контроль полімерів - склад, ступінь кристалічності
- Вторинна структура білків - α-спіраль, β-листок (амід I, II)
Флуоресцентна спектроскопія
- Високочутливий аналіз - концентрації до 10⁻¹² М
- Мічення біомолекул - GFP, флуоресцеїни, родаміни
- FRET - вивчення білок-білкових взаємодій
- Діагностика - імунофлуоресценція, проточна цитометрія
Атомно-абсорбційна спектроскопія (ААС)
- Визначення металів - Ca, Mg, Fe, Cu, Zn, Pb, Cd у ppm/ppb
- Клінічна діагностика - макро- та мікроелементи у крові, сечі
- Екотоксикологія - важкі метали у ґрунті, воді, рослинах
Практичне значення та контекст
Коротка довідка
Снелль відкрив закон заломлення (1621), Ньютон розклав світло у спектр. Максвелл довів електромагнітну природу світла (1865).
Де застосовується
Медицина: мікроскопія, лазерна хірургія, офтальмологія. Телекомунікації: оптоволоконні лінії зв'язку. Астрономія: телескопи, спектроскопія зірок. Фотоніка: лазери, оптичні процесори.
Часті запитання (FAQ)
1) Висока концентрація (> 0.01 M) - міжмолекулярні взаємодії, зміна показника заломлення
2) Поліхроматичне світло - різні ε на різних λ
3) Флуоресценція чи фосфоресценція зразка
4) Розсіювання світла (мутні зразки, суспензії)
5) Хімічні реакції (асоціація, дисоціація, таутомерія)
6) Блукаюче світло у спектрофотометрі
2) Виміряйте A₂₆₀ та A₂₈₀ у кварцовій кюветі (1 см) проти буферу
3) Перевірте чистоту: A₂₆₀/A₂₈₀ = 1.8±0.1 (чиста ДНК). Якщо < 1.8 - забруднення білком, > 2.0 - РНК
4) Розрахуйте: c = A₂₆₀ × 50 × фактор розведення (мкг/мл)
5) Для молярності: M = (c мкг/мл) / (660 г/моль × довжина bp) × 10⁶
Альтернатива: флуориметричний метод (PicoGreen, Qubit) - вища специфічність.
📁 Категорія: Хімія