Абстрактна алгебра — Розв'язані задачі

Абстрактна алгебра: 6 розв'язаних задач

Групи, підгрупи, теорема Лагранжа, ізоморфізми, гомоморфізми кілець, розширення полів

§1. Групи і підгрупи
Задача 1
Перевірка аксіом групи для (ℤₙ, +)
Доведіть, що (ℤₙ, +) = ({0, 1, 2, …, n−1}, складання за модулем n) є групою.

Розв'язання

Перевіряємо чотири аксіоми групи:

G1 (замкненість): a, b ∈ ℤₙ → a+b mod n ∈ ℤₙ ✓
G2 (асоціативність): (a+b)+c ≡ a+(b+c) (mod n) — успадковується від ℤ ✓
G3 (нейтральний елемент): e = 0; a+0 ≡ a (mod n) для всіх a ✓
G4 (обернений елемент): До a існує обернений n−a: a+(n−a) = n ≡ 0 (mod n) ✓
Окрім того, a + b ≡ b + a (mod n) → (ℤₙ, +) є абелевою групою. |ℤₙ| = n, тому це скінченна абелева група порядку n.
Відповідь(ℤₙ, +) — абелева група порядку n ✓ (всі 4 аксіоми виконані)
Задача 2
Критерій підгрупи
Нехай G — група, H ⊆ G, H ≠ ∅. Доведіть: H є підгрупою G тоді і лише тоді, коли ∀ a, b ∈ H ⟹ a·b⁻¹ ∈ H.

Розв'язання

(⟹) Якщо H ≤ G, то H замкнена відносно операції та оберненого → a,b ∈ H ⟹ b⁻¹ ∈ H ⟹ a·b⁻¹ ∈ H.

(⟸) Нехай виконується умова:

Нейтральний: H ≠ ∅, беремо a ∈ H. Тоді a·a⁻¹ = e ∈ H ✓
Обернений: a ∈ H, e ∈ H → e·a⁻¹ = a⁻¹ ∈ H ✓
Замкненість: a, b ∈ H → b⁻¹ ∈ H → a·(b⁻¹)⁻¹ = a·b ∈ H ✓
Асоціативність: успадкована від G ✓
Запис: H ≤ G ⟺ H ≠ ∅ і ∀ a,b ∈ H: a·b⁻¹ ∈ H
ВідповідьКритерій підгрупи (одна умова замість чотирьох аксіом) — доведено ✓
§2. Теорема Лагранжа
Задача 3
Застосування теореми Лагранжа
G — скінченна група порядку |G| = 12. Визначте, які підгрупи можуть існувати, і доведіть теорему Лагранжа для конкретного прикладу H ≤ G, |H| = 4.

Теорема Лагранжа

Якщо H — підгрупа скінченної групи G, тоді |H| | |G|. Доведення (розбиття на суміжні класи): 1. Визначаємо відношення a~b ⟺ a⁻¹b ∈ H 2. Це рефлексивне, симетричне, транзитивне → рівносильність 3. Кожен клас aH = {ah : h ∈ H} має рівно |H| елементів 4. Класи попарно не перетинаються і покривають G → |G| = [G:H] · |H| де [G:H] — індекс підгрупи

Приклад: G = ℤ₁₂, H = {0, 3, 6, 9}

|G| = 12, |H| = 4, [G:H] = 12/4 = 3
Суміжні класи: H = {0,3,6,9}; 1+H = {1,4,7,10}; 2+H = {2,5,8,11}
Можливі порядки підгруп G з |G|=12: дільники 12 → 1, 2, 3, 4, 6, 12 НЕ може існувати підгрупа порядку 5, 7, 8, 9, 10, 11
Відповідь|H| = 4, [ℤ₁₂ : H] = 3, три суміжні класи: {0,3,6,9}, {1,4,7,10}, {2,5,8,11} ✓
§3. Ізоморфізм груп
Задача 4
Довести ізоморфізм ℤ₆ ≅ ℤ₂ × ℤ₃
Доведіть, що групи (ℤ₆, +) і (ℤ₂ × ℤ₃, +) ізоморфні.

Побудова ізоморфізму

Визначаємо φ: ℤ₆ → ℤ₂ × ℤ₃ як φ(k) = (k mod 2, k mod 3).

φ(0) = (0,0) φ(1) = (1,1) φ(2) = (0,2) φ(3) = (1,0) φ(4) = (0,1) φ(5) = (1,2) Таблиця покриває всі 6 = 2·3 пар → φ — бієкція ✓
Гомоморфізм: φ(a+b) = ((a+b) mod 2, (a+b) mod 3) = (a mod 2 + b mod 2, a mod 3 + b mod 3) = φ(a)+φ(b) ✓
Китайська теорема про залишки → ℤₘₙ ≅ ℤₘ × ℤₙ ⟺ НСД(m,n)=1 Тут НСД(2,3) = 1 → ℤ₆ ≅ ℤ₂ × ℤ₃ ✓ Натомість: ℤ₄ ≇ ℤ₂ × ℤ₂ (у ℤ₄ є елемент порядку 4, в ℤ₂×ℤ₂ — ні)
Відповідьφ(k) = (k mod 2, k mod 3) — ізоморфізм; ℤ₆ ≅ ℤ₂ × ℤ₃ ✓ (бо НСД(2,3)=1)
§4. Кільця та гомоморфізми
Задача 5
Гомоморфізм кільця і ядро
Нехай φ: ℤ → ℤₙ, φ(k) = k mod n. Доведіть, що φ — гомоморфізм кілець, знайдіть ядро ker φ та застосуйте першу теорему ізоморфізму.

φ: ℤ → ℤₙ, φ(k) = k mod n

Збереження суми: φ(a+b) = (a+b) mod n = (a mod n + b mod n) mod n = φ(a)+φ(b) ✓
Збереження добутку: φ(a·b) = ab mod n = (a mod n · b mod n) mod n = φ(a)·φ(b) ✓
Збереження 1: φ(1) = 1 mod n = 1 ∈ ℤₙ ✓
ker φ = {k ∈ ℤ : φ(k) = 0} = {k : n | k} = nℤ = ⟨n⟩ Перша теорема ізоморфізму для кілець: ℤ / ker φ ≅ Im φ ℤ / nℤ ≅ ℤₙ ✓ Ідеал nℤ максимальний ⟺ ℤₙ — поле ⟺ n — просте
Відповідьker φ = nℤ; за першою теоремою ізоморфізму ℤ/nℤ ≅ ℤₙ ✓
Задача 6
Розширення полів: ℚ(√2)
Розгляньте розширення поля ℚ(√2) над ℚ. Знайдіть ступінь [ℚ(√2):ℚ], базис, мінімальний поліном і доведіть, що ℚ(√2) — поле.

Мінімальний поліном √2 над ℚ

√2 задовольняє x² − 2 = 0; перевіримо незвідність над ℚ
За критерієм Ейзенштейна (p=2): 2|2, 2∤1 → незвідний ✓
min(√2, ℚ) = x² − 2 ℚ(√2) = {a + b√2 : a,b ∈ ℚ} Ступінь розширення: [ℚ(√2) : ℚ] = deg(min) = 2 Базис над ℚ: {1, √2} Обернений елемент (доводить що поле): 1 a − b√2 a b ─────────────── = ──────────── = ──── − ──── √2 a + b√2 a² − 2b² a²−2b² a²−2b² a² − 2b² ≠ 0 для a,b ∈ ℚ (бо √2 ∉ ℚ): поле ✓
Відповідь[ℚ(√2):ℚ] = 2; min = x²−2; базис {1, √2}; (a+b√2)⁻¹ = (a−b√2)/(a²−2b²) ✓

Методика розв'язання

Ця сторінка містить докладно розв'язані задачі з покроковими поясненнями. Мета — показати не лише відповідь, а сформувати розуміння методу, яке можна перенести на аналогічні задачі.

Як вчитися на прикладах

Перед переглядом розв'язку спробуйте вирішити задачу самостійно. Якщо застрягли — зверніться до першого кроку, потім знову спробуйте самі. Пояснюйте кожен крок уголос — це радикально покращує засвоєння.

Часті запитання (FAQ)

Які методи розв'язання задач з абстрактна алгебра демонструються на цій сторінці?
Сторінка демонструє стандартні та нестандартні методи розв'язання задач з 'Абстрактна алгебра': аналітичні підходи, числові методи та графічні інтерпретації. Кожен крок супроводжується поясненням логіки.
Якого рівня складності задачі з абстрактна алгебра представлені?
Представлені задачі охоплюють рівні: типові задачі з підручників (базовий), задачі підвищеної складності (середній) та нетипові варіанти (просунутий). Кожна задача чітко позначена за рівнем.
Як вчитися на розв'язаних задачах з абстрактна алгебра найефективніше?
Ефективна техніка: прочитайте умову → спробуйте розв'язати самостійно → порівняйте з розв'язком → якщо помилилися, проаналізуйте де саме → через 2–3 дні повторіть задачу без підказок. Це формує стійкі навички.
Чи є в розв'язках покрокові пояснення всіх перетворень?
Так, кожен розв'язок абстрактна алгебра містить детальні покрокові пояснення: записується перетворення, обґрунтовується його правомірність, вказуються використані теореми та формули. Підхід 'показати думку', а не лише відповідь.
Як ці задачі з абстрактна алгебра допомагають при підготовці до контрольних та іспитів?
Розв'язані задачі з 'Абстрактна алгебра' покривають типові варіанти університетських контрольних і іспитних завдань. Після їх опрацювання ви будете впізнавати тип задачі та одразу знати метод — це вирішальна перевага на іспиті.