Диференціальна геометрія — розв'язані задачі

Кривина Френе-Серре, геодезичні, фундаментальні форми, теорема Гаусса-Бонне, тензор кривини

1

Кривина і скрученість кривої (формули Френі-Серре)

Задача. Знайти кривину κ та скрученість τ гвинтової лінії: r(t) = (a·cos t, a·sin t, b·t), де a, b — сталі.
1
Обчислимо похідну r'(t):
r'(t) = (−a·sin t, a·cos t, b) |r'(t)| = √(a²sin²t + a²cos²t + b²) = √(a² + b²) ≡ c
2
Друга похідна r''(t):
r''(t) = (−a·cos t, −a·sin t, 0)
3
Векторний добуток r'×r'':
r'×r'' = | i j k | | -a·sin t a·cos t b | | -a·cos t -a·sin t 0 | = i(a·cos t·0 − b·(−a·sin t)) − j((−a·sin t)·0 − b·(−a·cos t)) + k(...) = (ab·sin t, −ab·cos t, a²) |r'×r''| = √(a²b²sin²t + a²b²cos²t + a⁴) = a√(b² + a²) = ac
4
Кривина κ:
κ = |r'×r''| / |r'|³ = ac / c³ = a/c² = a/(a²+b²)
5
Скрученість τ (змішаний добуток r'·(r''×r''') / |r'×r''|²):
r'''(t) = (a·sin t, −a·cos t, 0) r'·(r''×r''') = det[r', r'', r'''] = b·a² (обчислення детермінанта) τ = [r', r'', r'''] / |r'×r''|² = ba²/(a²c²) = b/(a²+b²)
Відповідьκ = a/(a²+b²), τ = b/(a²+b²) [сталі вздовж кривої → гвинтова лінія]
2

Перша фундаментальна форма сфери

Задача. Знайти першу фундаментальну форму сфери радіуса R: r(θ,φ) = (R·sin θ·cos φ, R·sin θ·sin φ, R·cos θ).
1
Часткові похідні (векторна база поверхні):
rθ = ∂r/∂θ = (R·cos θ·cos φ, R·cos θ·sin φ, −R·sin θ) rφ = ∂r/∂φ = (−R·sin θ·sin φ, R·sin θ·cos φ, 0)
2
Коефіцієнти першої ФФ (метричний тензор):
E = rθ·rθ = R²cos²θcos²φ + R²cos²θsin²φ + R²sin²θ = R²cos²θ + R²sin²θ = R² F = rθ·rφ = −R²cos θ sin θ cos φ sin φ + R²cos θ sin θ sin φ cos φ + 0 = 0 G = rφ·rφ = R²sin²θsin²φ + R²sin²θcos²φ = R²sin²θ
3
Перша фундаментальна форма:
I = E·dθ² + 2F·dθdφ + G·dφ² ds² = R²dθ² + R²sin²θ·dφ²
Відповідьds² = R²dθ² + R²sin²θ dφ² — метрика сфери. Елемент площі: dA = √(EG−F²)dθdφ = R²sinθ dθdφ
3

Гаусова і середня кривина поверхні обертання

Задача. Знайти гаусову кривину K і середню кривину H тора: r(u,v) = ((R + r·cos u)·cos v, (R + r·cos u)·sin v, r·sin u)
1
Головні кривини тора:
κ₁ = 1/r (кривина у меридіональному напрямку — коло r) κ₂ = cos u/(R + r·cos u) (кривина у паралельному напрямку)
2
Гаусова і середня кривина:
K = κ₁·κ₂ = cos u / [r(R + r·cos u)] H = (κ₁ + κ₂)/2 = [R + 2r·cos u] / [2r(R + r·cos u)]
3
Аналіз знаку K:
• Зовнішня частина тора (−π/2 < u < π/2): cos u > 0 → K > 0 • Внутрішня частина (π/2 < u < 3π/2): cos u < 0 → K < 0 • Кола u = ±π/2: K = 0 (параболічні точки)
ВідповідьK = cos u/[r(R+r·cos u)]. Тор має ділянки еліптичної (K>0), параболічної (K=0) і гіперболічної (K<0) кривини. Повна гаусова кривина: ∬ K dA = 0.
4

Геодезичні на сфері (великі кола)

Задача. Показати, що геодезичними на сфері одиничного радіуса є великі кола. Записати рівняння геодезичної у метриці сфери.
1
Рівняння геодезичної (мінімум функціонала довжини):
d²xᵏ/ds² + Γᵢⱼᵏ · (dxⁱ/ds)·(dxʲ/ds) = 0 де Γᵢⱼᵏ = ½ gᵏˡ(∂gᵢˡ/∂xʲ + ∂gⱼˡ/∂xⁱ − ∂gᵢⱼ/∂xˡ) — символи Кристофеля
2
Для сфери S² з метрикою ds²=dθ²+sin²θ·dφ², ненульові Γ:
Γ^θ_{φφ} = −sin θ·cos θ Γ^φ_{θφ} = Γ^φ_{φθ} = cos θ/sin θ = cot θ
3
Рівняння геодезичних:
d²θ/ds² − sin θ·cos θ·(dφ/ds)² = 0 d²φ/ds² + 2·cot θ·(dθ/ds)·(dφ/ds) = 0
4
Рішення — великі кола (площина проходить через центр):
a·sin θ·cos φ + b·sin θ·sin φ + c·cos θ = const (a²+b²+c²=1) — рівняння великого кола в сферичних координатах Відстань між двома точками A, B на сфері: d(A,B) = R·arccos(sin θ_A sin θ_B cos(φ_A−φ_B) + cos θ_A cos θ_B)
ВідповідьГеодезичні на сфері = великі кола. Формула відстані: d = R·arccos(cos θ₁cos θ₂ + sin θ₁sin θ₂cos(φ₁−φ₂))
5

Теорема Гаусса-Бонне

Задача. Використовуючи теорему Гаусса-Бонне, знайти суму зовнішніх кутів геодезичного трикутника на сфері з кутами A, B, C.
1
Теорема Гаусса-Бонне (в локальній формі для полігону):
∬_M K dA + ∮_{∂M} κg ds + Σᵢ θᵢ = 2π·χ(M) де K — гаусова кривина κg — геодезична кривина межі θᵢ — зовнішні кути вершин χ(M) — характеристика Ейлера поверхні
2
Для геодезичного трикутника на сфері R=1:
• Сторони — геодезичні → κg = 0 на сторонах • K = 1/R² = 1 на одиничній сфері • 3 вершини з зовнішніми кутами (π−A),(π−B),(π−C) • χ(трикутника) = 1 (просто зв'язна область)
3
Підставляємо у теорему:
∬_Δ 1·dA + 0 + [(π−A)+(π−B)+(π−C)] = 2π·1 ∬_Δ dA = 2π − (3π − A − B − C) = A+B+C − π Площа трикутника: S = (A+B+C) − π [=сферичний ексцес]
ВідповідьA+B+C = π + S/R² > π. Сума кутів сферичного трикутника більша за 180°! Для тора (χ=0): ∬ K dA = 0 незалежно від форми.
6

Тензор Рімана і рівняння Ейнштейна (вступ)

Задача. Записати тензор кривини (Рімана-Крістоффеля) та показати зв'язок гаусової кривини K з тензором Рімана для поверхні.
1
Тензор Рімана (4 індекси):
R^ρ_{σμν} = ∂_μ Γ^ρ_{νσ} − ∂_ν Γ^ρ_{μσ} + Γ^ρ_{μλ}Γ^λ_{νσ} − Γ^ρ_{νλ}Γ^λ_{μσ} Комутатор ковваріантних похідних: [∇_μ, ∇_ν]V^ρ = R^ρ_{σμν} V^σ Тензор Рімана = «перешкода» для паралельного перенесення!
2
Скорочення: тензор Річчі і скалярна кривина:
R_μν = R^ρ_{μρν} (контракція) R = g^μν R_μν (скалярна кривина Річчі) Для 2D поверхні: K = R/2 (теорема Гаусса "Egregium"!) (Гаусова кривина залежить тільки від метрики, не від вкладення в R³ — «чудова теорема»)
3
Рівняння Ейнштейна ОТВ (рімановська геометрія в дії):
G_μν = R_μν − ½·g_μν·R = (8πG/c⁴)·T_μν де G_μν — тензор Ейнштейна (геометрія = кривина) T_μν — тензор енергії-імпульсу (матерія-енергія) G — гравітаційна стала, c — швидкість світла «Матерія кривить простір-час, простір-час диктує, як рухається матерія» (Дж. Вілер)
ВідповідьR^ρ_{σμν} — тензор кривини. Для поверхні: K=R/2 (Theorema Egregium). ОТВ Ейнштейна — диференціальна геометрія в ролі теорії гравітації.

Методика розв'язання

Ця сторінка містить докладно розв'язані задачі з покроковими поясненнями. Мета — показати не лише відповідь, а сформувати розуміння методу, яке можна перенести на аналогічні задачі.

Розв'язані задачі з математичного аналізу показують стандартні техніки: диференціювання неявних функцій, обчислення площ та об'ємів тіл обертання, дослідження збіжності рядів.

Як вчитися на прикладах

Перед переглядом розв'язку спробуйте вирішити задачу самостійно. Якщо застрягли — зверніться до першого кроку, потім знову спробуйте самі. Пояснюйте кожен крок уголос — це радикально покращує засвоєння.

Часті запитання (FAQ)

Які методи розв'язання задач з диференціальна геометрія демонструються на цій сторінці?
Сторінка демонструє стандартні та нестандартні методи розв'язання задач з 'Диференціальна геометрія': аналітичні підходи, числові методи та графічні інтерпретації. Кожен крок супроводжується поясненням логіки.
Якого рівня складності задачі з диференціальна геометрія представлені?
Представлені задачі охоплюють рівні: типові задачі з підручників (базовий), задачі підвищеної складності (середній) та нетипові варіанти (просунутий). Кожна задача чітко позначена за рівнем.
Як вчитися на розв'язаних задачах з диференціальна геометрія найефективніше?
Ефективна техніка: прочитайте умову → спробуйте розв'язати самостійно → порівняйте з розв'язком → якщо помилилися, проаналізуйте де саме → через 2–3 дні повторіть задачу без підказок. Це формує стійкі навички.
Чи є в розв'язках покрокові пояснення всіх перетворень?
Так, кожен розв'язок диференціальна геометрія містить детальні покрокові пояснення: записується перетворення, обґрунтовується його правомірність, вказуються використані теореми та формули. Підхід 'показати думку', а не лише відповідь.
Як ці задачі з диференціальна геометрія допомагають при підготовці до контрольних та іспитів?
Розв'язані задачі з 'Диференціальна геометрія' покривають типові варіанти університетських контрольних і іспитних завдань. Після їх опрацювання ви будете впізнавати тип задачі та одразу знати метод — це вирішальна перевага на іспиті.