∫ Визначений інтеграл

ab f(x)dx = F(b) - F(a)

Формула Ньютона-Лейбніца — фундаментальна теорема математичного аналізу, що зв'язує диференціювання та інтегрування. Дозволяє обчислювати площі, об'єми та багато інших величин.

📚 Визначення

Формула Ньютона-Лейбніца

Якщо F(x) — первісна функції f(x) на відрізку [a, b], тобто F'(x) = f(x), то:

ab f(x)dx = F(b) - F(a) = F(x) |ab
де a — нижня межа, b — верхня межа інтегрування

Геометричний зміст

Визначений інтеграл дорівнює площі криволінійної трапеції — фігури, обмеженої:

  • графіком функції y = f(x) зверху
  • віссю Ox знизу
  • прямими x = a та x = b з боків
S = ∫ab f(x)dx
Площа під графіком функції на відрізку [a, b]

📐 Властивості

  • aa f(x)dx = 0 Інтеграл по точці дорівнює нулю
  • ab f(x)dx = -∫ba f(x)dx При перестановці меж знак змінюється
  • ab [f(x) + g(x)]dx = ∫ab f(x)dx + ∫ab g(x)dx Адитивність за підінтегральною функцією
  • ab c·f(x)dx = c·∫ab f(x)dx Константу можна виносити за знак інтеграла
  • ab f(x)dx = ∫ac f(x)dx + ∫cb f(x)dx Адитивність за проміжком інтегрування

🔧 Методи обчислення

Табличне інтегрування

Використання таблиці первісних для базових функцій

∫ xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n+1) + C

Заміна змінної

Введення нової змінної t = g(x) для спрощення інтеграла

∫ f(g(x))·g'(x)dx = ∫ f(t)dt

Інтегрування частинами

Для інтегралів типу поліном × експонента

∫ u·dv = u·v - ∫ v·du

Метод трапецій

Чисельне наближення площі трапеціями

∫ ≈ h/2 · (y₀ + 2y₁ + ... + yₙ)

✏️ Приклади

Приклад 1: Базовий інтеграл

Обчислити: ∫₀² x² dx

Первісна для x²: F(x) = x³/3

За формулою Ньютона-Лейбніца:

∫₀² x² dx = [x³/3]₀² = 2³/3 - 0³/3 = 8/3 - 0

∫₀² x² dx = 8/3 ≈ 2.667

Приклад 2: Тригонометричний інтеграл

Обчислити: ∫₀^π sin(x) dx

Первісна для sin(x): F(x) = -cos(x)

∫₀^π sin(x) dx = [-cos(x)]₀^π = -cos(π) - (-cos(0))

= -(-1) - (-1) = 1 + 1

∫₀^π sin(x) dx = 2

Приклад 3: Площа під параболою

Знайти площу під графіком y = 4 - x² від x = -2 до x = 2

S = ∫₋₂² (4 - x²) dx = [4x - x³/3]₋₂²

= (4·2 - 8/3) - (4·(-2) - (-8)/3)

= (8 - 8/3) - (-8 + 8/3) = 16 - 16/3

S = 32/3 ≈ 10.67 кв.од.

Приклад 4: Метод заміни змінної

Обчислити: ∫₀¹ x·e dx

Заміна: t = x², dt = 2x dx → x dx = dt/2

Нові межі: x=0 → t=0, x=1 → t=1

∫₀¹ x·e dx = ½ ∫₀¹ et dt = ½ [et]₀¹ = ½(e - 1)

∫₀¹ x·e dx = (e - 1)/2 ≈ 0.859

Приклад 5: Інтегрування частинами

Обчислити: ∫₀π x·cos(x) dx

u = x, dv = cos(x)dx → du = dx, v = sin(x)

∫₀π x·cos(x)dx = [x·sin(x)]₀π - ∫₀π sin(x)dx

= (π·sin(π) - 0) - [-cos(x)]₀π

= 0 - (-cos(π) + cos(0)) = -(1 + 1)

∫₀π x·cos(x)dx = -2

Приклад 6: Площа між двома кривими

Знайти площу між y = x² та y = x

Точки перетину: x² = x → x(x-1) = 0 → x = 0, x = 1

На [0,1]: x ≥ x², тому S = ∫₀¹ (x - x²) dx

= [x²/2 - x³/3]₀¹ = 1/2 - 1/3 = 1/6

S = 1/6 ≈ 0.167 кв.од.

Приклад 7: Об'єм тіла обертання

Знайти об'єм тіла, утвореного обертанням y = √x навколо Ox від x=0 до x=4

V = π ∫₀⁴ (√x)² dx = π ∫₀⁴ x dx

= π · [x²/2]₀⁴ = π · (16/2 - 0) = 8π

V = 8π ≈ 25.13 куб.од.

📏 Парні та непарні функції

Спрощення на симетричних проміжках

При інтегруванні на симетричному проміжку [-a, a]:

f(x) — парна: ∫-aa f(x)dx = 2∫0a f(x)dx
Парна функція: f(-x) = f(x), наприклад x², cos(x)
f(x) — непарна: ∫-aa f(x)dx = 0
Непарна функція: f(-x) = -f(x), наприклад x³, sin(x)

🔢 Чисельні методи

Метод прямокутників

Найпростіше наближення — сума площ прямокутників

∫ ≈ h · Σ f(xᵢ), h = (b-a)/n

Метод трапецій

Кожна ділянка наближується трапецією

∫ ≈ h/2 · (f₀ + 2f₁ + 2f₂ + ... + fₙ)

Метод Сімпсона (парабол)

Найточніший серед простих методів (n — парне)

∫ ≈ h/3 · (f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + ... + fₙ)

Порівняння точності

Для однакової кількості точок n:

Прямокутники: O(h²)
Трапеції: O(h²)
Сімпсон: O(h⁴)

∞ Невласні інтеграли

Нескінченні межі інтегрування

a f(x)dx = limb→∞ab f(x)dx
Якщо границя існує і скінченна — інтеграл збігається

Розривна підінтегральна функція

Якщо f(x) має розрив у точці c ∈ [a,b]:

ab f(x)dx = limε→0⁺ac-ε f(x)dx + limδ→0⁺c+δb f(x)dx

Приклад 8: Невласний інтеграл

Обчислити: ∫₁ 1/x² dx

∫₁ 1/x² dx = limb→∞ [-1/x]₁b = limb→∞ (-1/b + 1) = 0 + 1

∫₁ 1/x² dx = 1 (збігається)

⚠️ Типові помилки

  • Забувають підставити обидві межі (і верхню, і нижню) — F(b) мінус F(a)
  • При заміні змінної не змінюють межі інтегрування на нові значення
  • Забувають, що ∫ab f(x)dx може бути від'ємним (якщо f(x) < 0) — площа = |∫|
  • Площа між кривими: завжди ∫(верхня - нижня), а не навпаки
  • При обертанні навколо Oy формула інша: V = 2π ∫ x·f(x)dx (метод оболонок)
  • Плутають невизначений інтеграл (+ C) і визначений (конкретне число)

🎯 Застосування

📐 Площа фігури

Обчислення площ плоских фігур, обмежених кривими лініями

📦 Об'єм тіла

Об'єми тіл обертання: V = π∫f²(x)dx

📏 Довжина дуги

L = ∫√(1 + [f'(x)]²) dx

⚡ Робота сили

A = ∫F(x)dx — робота змінної сили

Про ці формули

Цей розділ містить систематизований збірник формул з відповідної теми. Кожна формула наведена у загальному вигляді з поясненням позначень та вказівкою на область застосування.

Ключові формули математичного аналізу: похідні, інтеграли, ряди, граничні переходи та теореми про середнє значення — фундамент кількісного опису природи.

Як застосовувати формули

Спочатку зрозумійте фізичний або математичний сенс формули, потім переходьте до числових підстановок. Перевіряйте розмірності одиниць перед обчисленням — це допомагає уникнути помилок.

Часті запитання (FAQ)

Які основні формули охоплює цей розділ з 🔬 наукові калькулятори?
Розділ '🔬 Наукові калькулятори' містить: похідна (f'(x)), інтеграл (∫f(x)dx), формула Ньютона-Лейбніца, ряди Тейлора та Маклорена, правило Лопіталя. Кожна формула подана у загальному вигляді з поясненням позначень та умовами застосування.
Як правильно застосовувати формули з 🔬 наукові калькулятори?
Перед підстановкою чисел у формулу переконайтесь: (1) всі величини в одних одиницях, (2) ви зрозуміли фізичний або математичний сенс кожного символу, (3) результат має правильну розмірність. Це три кроки, що запобігають 90% помилок.
Де в реальному житті використовуються формули 🔬 наукові калькулятори?
Формули 🔬 наукові калькулятори застосовуються в: фізиці (рух, хвилі), інженерії (оптимізація, моделювання), економіці (граничні витрати), медицині (фармакокінетика) та ComputerScience (градієнтний спуск у ML). Знання цих співвідношень є обов'язковим для інженерів, науковців та студентів відповідних спеціальностей.
Які типові помилки роблять при роботі з формулами 🔬 наукові калькулятори?
Найчастіші помилки: плутанина з одиницями вимірювання, неправильне трактування умов застосування формули, арифметичні прорахунки при підстановці. Завжди перевіряйте розмірність результату та порівнюйте з очікуваним порядком величини.
Як перевірити правильність формули 🔬 наукові калькулятори?
Для перевірки: (1) перевірте розмірність (всі доданки мають однакову розмірність), (2) підставте граничні випадки (нулі, нескінченність), (3) звіртеся з результатом онлайн-калькулятора на calculator.party.