|A| Визначник матриці
Визначник (детермінант) — ключова характеристика квадратної матриці, що визначає її оборотність, об'єм паралелепіпеда та властивості лінійних перетворень.
📋 Формули обчислення
Матриця 2×2
Добуток головної діагоналі мінус добуток побічної діагоналі
Матриця 3×3 (правило Саррюса)
Три додатні та три від'ємні добутки діагоналей
Розклад за рядком
Mᵢⱼ — мінор елемента aᵢⱼ (визначник без i-го рядка та j-го стовпця)
Метод Гаусса
Добуток діагональних елементів трикутної матриці
🔢 Калькулятор 2×2
Введіть елементи матриці:
Визначник:
det(A) = 7📐 Властивості визначників
- det(Aᵀ) = det(A) — Визначник транспонованої матриці дорівнює визначнику початкової
- det(A·B) = det(A)·det(B) — Визначник добутку = добуток визначників
- det(A⁻¹) = 1/det(A) — Визначник оберненої матриці = обернений визначник
- det(λA) = λⁿ·det(A) — При множенні на скаляр визначник множиться на λⁿ
- det(A) = 0 ⟺ Матриця вироджена (необоротна)
- Перестановка рядків — Змінює знак визначника на протилежний
- Два однакові рядки — Визначник дорівнює нулю
✏️ Приклади
Приклад 1: Матриця 2×2
За формулою для 2×2:
det(A) = a₁₁·a₂₂ - a₁₂·a₂₁
det(A) = 3·5 - 7·2 = 15 - 14
Приклад 2: Матриця 3×3
За правилом Саррюса:
+ (1·5·9) + (2·6·7) + (3·4·8) = 45 + 84 + 96 = 225
- (3·5·7) - (1·6·8) - (2·4·9) = 105 + 48 + 72 = 225
det(A) = 225 - 225
Приклад 3: Розклад за рядком
det(A) = a₁₁·M₁₁ - a₁₂·M₁₂ + a₁₃·M₁₃
M₁₁ = |1, 2; 0, 3| = 3
M₁₂ = |3, 2; 1, 3| = 7 (але a₁₂ = 0)
M₁₃ = |3, 1; 1, 0| = -1
det(A) = 2·3 - 0·7 + 1·(-1)
Приклад 4: Використання властивостей
det(3A) = 3³ · det(A) = 27 · 4 = 108
det(A²) = det(A)² = 4² = 16
det(A⁻¹) = 1/det(A) = 1/4
Приклад 5: Площа трикутника
S = ½ |det([[1,2,1],[4,6,1],[7,1,1]])|
= ½ |1(6-1) - 2(4-7) + 1(4-42)|
= ½ |5 + 6 - 38| = ½ · 27
Приклад 6: Правило Крамера
D = |2,1; 1,-3| = -6 - 1 = -7
Dₓ = |5,1; -1,-3| = -15 + 1 = -14
Dᵧ = |2,5; 1,-1| = -2 - 5 = -7
x = Dₓ/D = -14/(-7) = 2
y = Dᵧ/D = -7/(-7) = 1
🔢 Визначник n×n
Розклад Лапласа
Для матриць будь-якого розміру застосовують розклад за будь-яким рядком чи стовпцем:
Знаки алгебраїчних доповнень (шаховий патерн):
- + - +
+ - + -
- + - +
Метод зведення до трикутної матриці
Ефективніший метод для великих матриць:
- 1. Елементарними перетвореннями звести до верхньотрикутного вигляду
- 2. Визначник = добуток діагональних елементів (з урахуванням перестановок рядків)
Важливо: Додавання кратного рядка до іншого не змінює визначник. Перестановка рядків змінює знак.
📊 Характеристичний поліном
Власні значення матриці знаходять з характеристичного рівняння:
Приклад 7: Власні значення
det(A - λI) = |4-λ, 1; 2, 3-λ| = 0
(4-λ)(3-λ) - 2 = 0
12 - 7λ + λ² - 2 = 0 → λ² - 7λ + 10 = 0
(λ - 2)(λ - 5) = 0
Зв'язок з власними значеннями
tr(A) = λ₁ + λ₂ + ... + λₙ
⚠️ Типові помилки
- Плутають знаки у правилі Саррюса: 3 доданки додаються, 3 віднімаються
- Правило Саррюса працює ЛИШЕ для 3×3, не для 4×4!
- Забувають шаховий знак (-1)i+j при розкладі Лапласа
- det(λA) = λn·det(A), а не λ·det(A)
- det(A+B) ≠ det(A) + det(B) у загальному випадку
- Плутають мінор Mij і алгебраїчне доповнення Aij = (-1)i+jMij
🎯 Застосування
🔄 Оборотність матриці
Матриця має обернену тоді і тільки тоді, коли det(A) ≠ 0
📊 Системи рівнянь
Правило Крамера: xᵢ = det(Aᵢ)/det(A) для розв'язання систем
📐 Площа та об'єм
|det(A)| = об'єм паралелепіпеда, побудованого на векторах-рядках
🔀 Лінійні перетворення
|det(A)| — коефіцієнт зміни площі/об'єму при перетворенні
📈 Власні значення
det(A - λI) = 0 — характеристичне рівняння для знаходження λ
🎮 Комп'ютерна графіка
Визначення орієнтації полігонів, перевірка колінеарності точок
📏 Геометричний зміст
Площа та об'єм
Модуль визначника матриці 2×2 дорівнює площі паралелограма, побудованого на векторах-рядках матриці:
Аналогічно, для 3×3: |det(A)| = об'єм паралелепіпеда на трьох векторах-рядках.
Знак визначника
- det(A) > 0 — перетворення зберігає орієнтацію простору
- det(A) < 0 — перетворення змінює орієнтацію (відбиття)
- det(A) = 0 — перетворення стискає простір до нижчої розмірності
Про ці формули
Цей розділ містить систематизований збірник формул з відповідної теми. Кожна формула наведена у загальному вигляді з поясненням позначень та вказівкою на область застосування.
Ключові формули лінійної алгебри: визначник матриці, обернена матриця, власні числа, QR-розклад, ортогоналізація Грама-Шмідта.
Як застосовувати формули
Спочатку зрозумійте фізичний або математичний сенс формули, потім переходьте до числових підстановок. Перевіряйте розмірності одиниць перед обчисленням — це допомагає уникнути помилок.