Калькулятор інтегралів
Інтеграл - це одне з центральних понять математичного аналізу, яке є оберненою операцією до диференціювання. Інтегрування дозволяє знаходити функції за їх похідними, обчислювати площі під кривими, об'єми тіл обертання, роботу сил та багато іншого. Існують два основні типи інтегралів: невизначений інтеграл (первісна функція) та визначений інтеграл (числове значення). Наш калькулятор інтегралів підтримує обчислення інтегралів різних функцій, застосовуючи різні методи інтегрування: безпосереднє інтегрування, метод підстановки, інтегрування частинами, інтегрування раціональних дробів та інші методи. Калькулятор також дозволяє обчислювати визначені інтеграли з заданими межами інтегрування.
Калькулятор інтегралів
Введіть функцію для інтегрування:
Підтримуються: x, x², x³, sin(x), cos(x), e^x, ln(x), 1/x, sqrt(x)
Методи інтегрування та формули
Невизначений інтеграл
Невизначений інтеграл функції f(x) - це сім'я всіх первісних функцій:
де F'(x) = f(x), а C - довільна константа.
Визначений інтеграл
Визначений інтеграл обчислюється за формулою Ньютона-Лейбніца:
де F(x) - будь-яка первісна функції f(x).
Таблиця інтегралів
∫1/x dx = ln|x| + C
∫e^x dx = e^x + C
∫a^x dx = a^x/ln(a) + C
∫sin(x)dx = -cos(x) + C
∫cos(x)dx = sin(x) + C
∫1/(1+x²)dx = arctan(x) + C
∫1/√(1-x²)dx = arcsin(x) + C
Метод підстановки
Якщо u = g(x), то:
Інтегрування частинами
Застосування інтегралів
Інтеграли мають широке практичне застосування:
Геометрія
- Площа під кривою: S = ∫[a до b] f(x)dx
- Об'єм тіла обертання: V = π∫[a до b] [f(x)]²dx
- Довжина дуги кривої
- Площа поверхні обертання
Фізика
- Робота сили: W = ∫F(x)dx
- Переміщення як інтеграл швидкості: s = ∫v(t)dt
- Заряд як інтеграл струму: Q = ∫I(t)dt
- Центр маси та момент інерції
Економіка
- Накопичений дохід
- Теперішня вартість майбутніх платежів
- Споживчий та виробничий надлишок
Приклади розв'язання
Покрокові задачі
Приклад 1: Обчисліть ∫(3x² − 2x + 5)dx.
Розв'язання: Інтегруємо кожен доданок за правилом ∫xⁿdx = xⁿ⁺¹/(n+1) + C:
- ∫3x²dx = 3 · x³/3 = x³
- ∫−2x dx = −2 · x²/2 = −x²
- ∫5 dx = 5x
Відповідь: x³ − x² + 5x + C
Приклад 2 (визначений інтеграл): Обчисліть ∫₀² (x² + 1)dx.
Розв'язання:
Первісна: F(x) = x³/3 + x
Застосовуємо формулу Ньютона–Лейбніца: F(2) − F(0) = (8/3 + 2) − (0 + 0) = 8/3 + 2 = 14/3 ≈ 4,67
Відповідь: 14/3 (площа під параболою x²+1 від 0 до 2)
Приклад 3 (метод підстановки): Обчисліть ∫sin(2x)dx.
Розв'язання: Підстановка t = 2x, dt = 2dx → dx = dt/2
∫sin(t) · dt/2 = −cos(t)/2 + C = −cos(2x)/2 + C
Відповідь: −½·cos(2x) + C
Приклад 4 (фізична задача): Тіло рухається зі швидкістю v(t) = 4t − 2. Знайдіть переміщення за перші 3 секунди.
Розв'язання: s = ∫₀³ (4t − 2)dt = [2t² − 2t]₀³ = (18 − 6) − 0 = 12 м
Практичне значення та контекст
Коротка довідка
Методи математичного аналізу були незалежно розроблені Ньютоном (1665–1666) та Лейбніцем (1684). У XIX ст. Коші та Вейєрштрасс заклали суворі основи теорії границь.
Де застосовується
Математичний аналіз застосовується у кожній точній науці. У фізиці похідні описують швидкість і прискорення та рівняння руху. В інженерії інтеграли використовуються для розрахунку напружень і теплових потоків. В економіці диференціальне числення дозволяє знаходити граничні витрати та прибутки. У комп'ютерних науках градієнтний спуск (похідні) є основою навчання нейронних мереж.
Часті запитання (FAQ)
Тренажер: похідні та інтеграли
Практикуйтесь диференціювати перед тим як брати інтеграли.
📁 Категорія: Математика