⚗️ Енергія Гіббса

ΔG = ΔH − T·ΔS

Енергія Гіббса — головний критерій спонтанності хімічної реакції за сталих температури й тиску: якщо ΔG від'ємна, реакція відбувається самочинно.

📖 Формула та параметри

Повна формула вільної енергії Гіббса

ΔG = ΔH − T · ΔS
де: ΔG — зміна вільної енергії Гіббса; ΔH — зміна ентальпії; T — абсолютна температура (у кельвінах); ΔS — зміна ентропії
  • ΔH (ентальпія) — теплота, яка поглинається або виділяється реакцією за сталого тиску. ΔH<0 — реакція екзотермічна (виділяє тепло), ΔH>0 — ендотермічна (поглинає тепло). Одиниці: зазвичай кДж/моль.
  • T (температура) — абсолютна температура в кельвінах (K), а не в градусах Цельсія. Для переведення: T(K) = t(°C) + 273.15.
  • ΔS (ентропія) — зміна ступеня безладу (розупорядкованості) системи. ΔS>0 — безлад зростає (наприклад, тверда речовина переходить у газ), ΔS<0 — безлад зменшується. Одиниці: зазвичай Дж/(моль·К) — це вимагає перерахунку перед підстановкою у формулу.
  • ΔG — результуюча зміна вільної енергії, у кДж/моль. Показує максимальну корисну (не-PV) роботу, яку система може виконати за сталих T і P.

⚠️ Узгодження одиниць вимірювання

ΔS [Дж/(моль·К)] ÷ 1000 = ΔS [кДж/(моль·К)]
ΔH зазвичай дають у кДж/моль, а ΔS — у Дж/(моль·К). Перш ніж віднімати T·ΔS від ΔH, обов'язково поділіть ΔS на 1000, щоб обидва доданки мали однакову розмірність (кДж/моль).

Це найпоширеніша помилка студентів: якщо забути про коефіцієнт 1000, результат ΔG буде завищений (за модулем) у тисячу разів і зробить неправильні висновки про спонтанність реакції.

Умови спонтанності реакції за знаками ΔH та ΔS

ΔHΔSЗнак ΔGСпонтанність
< 0 (екзотермічна)> 0 (безлад зростає)Завжди від'ємнаСпонтанна за будь-якої T
> 0 (ендотермічна)< 0 (безлад спадає)Завжди додатнаНіколи не спонтанна
< 0 (екзотермічна)< 0 (безлад спадає)Залежить від TСпонтанна лише за низької T (T < ΔH/ΔS)
> 0 (ендотермічна)> 0 (безлад зростає)Залежить від TСпонтанна лише за високої T (T > ΔH/ΔS)

У двох "залежних від T" випадках критична температура дорівнює T = ΔH / ΔS (де ΔS підставляється в кДж/(моль·К)) — саме за цієї температури ΔG = 0 і система перебуває в рівновазі.

⚡ Зв'язок з константою рівноваги

Стандартна енергія Гіббса та константа рівноваги

ΔG° = −R · T · ln(K)

де R = 8.314 Дж/(моль·К) — універсальна газова стала, T — абсолютна температура (К), K — константа рівноваги реакції. Формула зв'язує термодинаміку (енергію) з хімічною кінетикою рівноважного стану.

Як знак ΔG° визначає величину K

Знак ΔG°Значення KІнтерпретація
ΔG° < 0K > 1Рівновага зміщена у бік продуктів
ΔG° = 0K = 1Реагенти та продукти в рівних "вагових" частках
ΔG° > 0K < 1Рівновага зміщена у бік реагентів

Важливо: ΔG° розраховується для стандартних умов (298 К, 1 атм, концентрації 1 моль/л), тоді як реальна ΔG за нестандартних умов дорівнює ΔG = ΔG° + RT·ln(Q), де Q — реакційний коефіцієнт поточного (нерівноважного) стану системи.

✏️ Приклади

📌 Приклад 1: Танення льоду (ΔH>0, ΔS>0 — спонтанно за високої T)

Для танення льоду ΔH = +6.01 кДж/моль, ΔS = +22.0 Дж/(моль·К). Чи буде процес спонтанним за T = 273 К (0°C)?

Спочатку переводимо ΔS у кДж/(моль·К): ΔS = 22.0 ÷ 1000 = 0.0220 кДж/(моль·К)

ΔG = ΔH − T·ΔS = 6.01 − 273 × 0.0220

ΔG = 6.01 − 6.006 ≈ 0.004 кДж/моль ≈ 0

Це означає, що за T = 273 К (0°C) система перебуває в рівновазі — лід і вода співіснують. Вище 0°C (наприклад, T=283 К) TΔS > ΔH, тому ΔG стає від'ємною і танення йде самочинно.

ΔG ≈ 0 кДж/моль за 273 К — точка рівноваги (температура плавлення)

📌 Приклад 2: Замерзання води (ΔH<0, ΔS<0 — спонтанно лише за низької T)

Для замерзання води ΔH = −6.01 кДж/моль, ΔS = −22.0 Дж/(моль·К). Чи буде процес спонтанним за T = 263 К (−10°C)?

Переводимо ΔS: ΔS = −22.0 ÷ 1000 = −0.0220 кДж/(моль·К)

ΔG = ΔH − T·ΔS = −6.01 − 263 × (−0.0220)

ΔG = −6.01 − (−5.786) = −6.01 + 5.786 ≈ −0.224 кДж/моль

ΔG від'ємна — за −10°C замерзання йде самочинно. А от за T = 283 К (+10°C): ΔG = −6.01 − 283×(−0.0220) = −6.01 + 6.226 = +0.216 кДж/моль > 0 — замерзання НЕ спонтанне (вода не замерзає за +10°C, що логічно).

ΔG ≈ −0.224 кДж/моль за 263 К — спонтанне замерзання нижче точки плавлення

📌 Приклад 3: Розрахунок константи рівноваги через ΔG°

Для реакції ΔG° = −30.5 кДж/моль за T = 298 К. Знайти константу рівноваги K.

З формули ΔG° = −RT·ln(K) виражаємо: ln(K) = −ΔG° / (R·T)

Переводимо ΔG° у Дж/моль для узгодження з R: ΔG° = −30 500 Дж/моль

ln(K) = −(−30500) / (8.314 × 298) = 30500 / 2477.6 ≈ 12.31

K = e12.312.22 × 10⁵

Велике значення K (>>1) підтверджує від'ємну ΔG°: рівновага сильно зміщена у бік продуктів реакції.

K ≈ 2.22 × 10⁵ — реакція практично незворотна, продукти переважають

🎯 Застосування

⚗️ Прогнозування спонтанності реакції

Знак ΔG дозволяє передбачити, чи піде реакція самочинно за заданих умов, без проведення експерименту — базовий інструмент хімічної термодинаміки.

🔋 Електрохімія та гальванічні елементи

Формула ΔG = −n·F·E пов'язує вільну енергію з електрорушійною силою батареї E, де n — кількість молів електронів, F = 96485 Кл/моль — стала Фарадея. Додатна E відповідає від'ємній ΔG (спонтанний розряд).

🧬 Біохімія та метаболізм

Гідроліз АТФ (ΔG°' ≈ −30.5 кДж/моль за фізіологічних умов) постачає енергію для ендергонічних процесів клітини через спряження реакцій — основа біоенергетики.

🏭 Проєктування промислових процесів

Вибір температури та тиску для реакцій синтезу (наприклад, процес Габера) базується на аналізі ΔG за різних умов, щоб максимізувати вихід продукту та мінімізувати витрати енергії.

🧮 Калькулятор енергії Гіббса → 📖 Шпаргалка з хімії →

Про ці формули

Цей розділ містить систематизований збірник формул з відповідної теми. Кожна формула наведена у загальному вигляді з поясненням позначень та вказівкою на область застосування.

Хімічна термодинаміка описує енергетичні перетворення та напрямок перебігу реакцій.

Як застосовувати формули

Спочатку зрозумійте фізичний сенс формули, потім переходьте до числових підстановок. Перевіряйте розмірності одиниць (особливо кДж проти Дж) перед обчисленням — це допомагає уникнути найпоширеніших помилок.

Часті запитання (FAQ)

Що фізично означає енергія Гіббса?
Енергія Гіббса (ΔG) — це та частина повної енергії реакції, яку можна перетворити на корисну роботу за сталих температури й тиску. Знак ΔG визначає, чи відбудеться процес самочинно: ΔG<0 — реакція спонтанна (екзергонічна), ΔG>0 — потребує підведення енергії ззовні (ендергонічна), ΔG=0 — система в рівновазі.
Чому в формулі ΔG=ΔH−TΔS потрібно переводити одиниці ентропії?
ΔH зазвичай подають у кДж/моль, а ΔS — у Дж/(моль·К), тобто в тисячу разів менших одиницях. Перед відніманням TΔS від ΔH значення ентропії треба поділити на 1000, щоб перевести Дж/(моль·К) у кДж/(моль·К). Якщо цього не зробити, результат буде хибним у сотні разів.
Як визначити, за яких умов реакція буде спонтанною?
Є чотири випадки залежно від знаків ΔH і ΔS: (1) ΔH<0, ΔS>0 — ΔG завжди від'ємна, реакція спонтанна за будь-якої температури; (2) ΔH>0, ΔS<0 — ΔG завжди додатна, реакція ніколи не спонтанна; (3) ΔH<0, ΔS<0 — спонтанна лише за низьких температур (T нижче за ΔH/ΔS); (4) ΔH>0, ΔS>0 — спонтанна лише за високих температур (T вище за ΔH/ΔS).
Як енергія Гіббса пов'язана з константою рівноваги K?
Зв'язок задає рівняння ΔG° = −RT·ln(K), де R = 8.314 Дж/(моль·К) — універсальна газова стала, T — абсолютна температура в кельвінах. Якщо ΔG°<0, то K>1 (переважають продукти); якщо ΔG°>0, то K<1 (переважають реагенти); якщо ΔG°=0, то K=1 (система в рівновазі).
У чому різниця між ΔG і ΔG°?
ΔG° — це зміна енергії Гіббса за стандартних умов (зазвичай 298 К, тиск 1 атм, концентрації 1 моль/л). ΔG — фактична зміна енергії Гіббса за реальних (нестандартних) концентрацій і умов, яку розраховують через рівняння ΔG = ΔG° + RT·ln(Q), де Q — реакційний коефіцієнт поточного стану системи.