Електронегативність (ЕН) — властивість атома притягувати до себе електрони у хімічному зв'язку. Полінг запропонував першу кількісну шкалу, де Флуор (F) = 4.0, а Цезій (Cs) = 0.79.
D(AB) — енергія гетеронуклеарного зв'язку (кДж/моль);
D(AA), D(BB) — енергії гомонуклеарних зв'язків;
Різниця ЄН визначає ступінь полярності зв'язку.
| Елемент | ЕН | Характер зв'язку з H |
|---|---|---|
| F | 4.0 | Полярний ковалентний (сильна) |
| O | 3.5 | Полярний ковалентний |
| N | 3.0 | Полярний ковалентний |
| C | 2.5 | Слабо полярний |
| H | 2.1 | Відлік |
| Na | 0.93 | Іонний (з F, O) |
| Cs | 0.79 | Найбільш іонний |
Правило: якщо ΔEN > 1.7 — зв'язок іонний; 0.4–1.7 — полярний ковалентний; < 0.4 — ковалентний неполярний.
Полінг розвинув теорію валентних зв'язків (VBT) та запровадив поняття гібридизації атомних орбіталей для пояснення молекулярної геометрії:
- sp³ — тетраедрична геометрія (CH₄, кут 109.5°)
- sp² — плоска трикутна геометрія (BF₃, кут 120°)
- sp — лінійна геометрія (CO₂, кут 180°)
- dsp² — квадратно-планарна (PtCl₄²⁻)
(жодна з яких не існує окремо). Це пояснює, чому всі зв'язки C-C у бензені рівноцінні (1.40 Å) — між подвійним (1.34 Å) та одинарним (1.54 Å).
Книга «The Nature of the Chemical Bond» (1939) — одна з найцитованіших у хімії всіх часів.
У 1951 році Полінг разом із Робертом Корі та Германом Брансоном оголосив про відкриття двох основних вторинних структур білків:
- α-спіраль — права гвинтова структура з 3.6 амінокислотами на виток; водневі зв'язки між N-H і C=O кожні 4 залишки
- β-лист — планарна структура з паралельними або антипаралельними ланцюгами; водневі зв'язки між ланцюгами
Ці структури є ключовими для розуміння фолдингу білків, функцій ферментів та конструювання нових ліків.
У пізні роки Полінг захоплювався ідеєю мегадоз вітаміну C (аскорбінової кислоти) як панацеї від застуди, раку та інших хвороб. Він вживав 18 г вітаміну C на день (норма — 75–90 мг). Цю концепцію («ортомолекулярна медицина») наукова спільнота здебільшого відкинула через відсутність доказової бази.
Попри суперечності, Полінг залишається одним із найвидатніших хіміків XX століття, праці якого заклали основи сучасної хімічної освіти.
Внесок у науку
Цей вчений залишив глибокий слід у розвитку науки та технологій. На цій сторінці зібрані ключові відкриття, цитати та концепції, пов'язані з його науковою спадщиною.
Хімія — наука про речовину та реакції, що лежить в основі матеріалознавства, фармацевтики та промисловості.
Чому важливо знати цього вченого
Розуміння внеску видатних вчених допомагає зрозуміти логіку розвитку науки. Їхні методи мислення, підходи до проблем і наукова стійкість — безцінний приклад для кожного дослідника і студента.